Вправа виконується протягом 15—20 хв у домаш­ніх умовах. Увімкніть телевізор і розкрийте незнайо­му вам книжку (для початку краще взяти художню або публіцистичну). Спробуйте одночасно читати та краєм ока дивитися (і слухати) телевізор. Послідкуйте за собою: через скільки хвилин ви відчуєте себе втомленим?

    Якщо стомлення настало вже через 4—5 хв, значить ваша здатність до розподі­лу уваги слабо розвинена. Потім спробуйте для себе на папері коротко відтворити те, що ви читали, і від­новити бачене на телеекрані. У міру того, як час­то практикується вправа, з кожним разом ви будете ефективніше розподіляти свою увагу.

   Ви щойно закінчили урок, зібрали зошити, пок­лали їх акуратною стопкою на столі у своєму кабі­неті. До вас підходить один з учнів і починає пояс­нювати, чому він забув зошит удома. Ви знову «на­дягаєте» роль учителя, суворо зсовуєте брови і... Зупиніться! Урок закінчився, ситуація принципово змінилася. На уроці ви займалися навчанням, а зараз починайте спілкування. Вам необхідно змінити по­зицію: з позиції «над» перейти в позицію «нарівні», ця позиція — більш м'яка й емоційно насичена, ніж перша.

    Тому для її реалізації необхідно «звільнити» власні емоції. Як це зробити? Відомо, що на фізичному рівні існують м'язові механізми, що блокують емоційну активність лю­дини. Описано сім кілець «м'язової броні», що пе­ретинають тіло і діють як бар'єри на шляху вільного проходження життєвої енергії вгору і вниз по тілу, їх фіксація спостерігається на рівні очей, рота, шиї, грудей, діафрагми, живота і таза.

    При реалізації до­мінантної позиції «над» енергія зазвичай сконцен­трована у верхній частині тіла: напружуються очі («пильний погляд»), стискається рот («тверді губи»), одягаються в «панцир» шия і груди. На рівні талії потік енергії блокується м'язовою напругою. Для то­го щоб змінити позицію, передусім необхідно осла­бити напругу очей, рота, шиї та грудей. Пропонуємо для цього декілька простих вправ.

     Перед розмовою з учнем глибоко вдих­ніть. При видиху різким рухом в уяві ніби «зірвіть» напружену маску зі свого обличчя: «погасіть» очі, роз­слабте губи, звільніть шию і груди. Уявіть, що через видих ви знімаєте з себе м'язові «кільця», що охоплю­ють ваше тіло, і відкидаєте їх з очей, губ, шиїта грудей. Звільнилися? Тепер починайте бесіду зі школярем!        Постарайтеся з'ясувати, з якої причини він забув зошит, не будьте занадто суворі і директивні, ваша жорсткість викличе в підлітка або старшокласника або страх (а значить, прагнення викрутитися, обма­нути), або протест (грубість, агресію).

      Поцікавтеся, що відбувається в сім'ї учня, що йому завадило взяти з собою зошити в школу. Виявіть довіру до слів свого вихованця, підбадьорте його підтримкою. Спрямуйте власну активність не на владне домінування, а на вста­новлення психологічного контакту в ході діалогу.

    Можливо, вам підійде інший спосіб зняття напруги і переходу в позицію «нарівні». Перед початком бесіди з учнем доторкніться кінчиками пальців до своїх очей, проведіть долонями по об­личчю від лоба до підборіддя, ніби знімаючи стару маску. Цей жест, на який у вас піде 1—1,5 с, стане ніби межею, до якої ви перебували в позиції «над», але після якого ви перейшли в позицію «нарівні» і почали виконувати іншу роль. Сталося рольове пе­ревтілення: на уроці ви були вчителем, а зараз стаєте співрозмовником.

     При надяганні «маски релак­сації» необхідно розслабити м'язи чола і брів, верхні повіки очей спокійно опустити, очні яблука ледь по­вернути догори так, щоб внутрішній погляд виявив­ся зосередженим у ділянці перенісся. Язик має стати м'яким, його кінчик — знаходитися біля коренів вер­хніх зубів. Губи напіввідкриті, не стикаються одна з одною. Після «надягання» «маски релаксації» по­чинайте бесіду зі школярем.