Відповідно до ст. 51 Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Виховання дітей – конституційний обов’язок громадян України.

       Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття, привчати до суспільно-корисної праці, виховати гідними членами нашого суспільства.

За окремі неправомірні дії неповнолітніх, їхні батьки несуть адміністративну та цивільно-правову відповідальність.

     Цивільним кодексом України передбачено відшкодування батьками шкоди їхніми дітьми. Згідно зі ст. 1178 ЦК України шкода заподіяна малолітньою особою (віком до 14 років) відшкодовується її батьками, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. Особливість відповідальністі за шкоду, завдану малолітніми, полягає в тому, що відповідальність за них покладається повністю на батьків. Наприклад: вчинення неповнолітнім правопорушення, відповідальність за яке передбачено Кодексом  законів про адміністративні правопорушення, дрібне  хуліганство (ст. 173), розпивання спиртних напоїв і поява в громадянських місцях в п’яному вигляді (ст. 178), стрільба з вогнепальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в невідведених для цього місця або з порушенням установленого порядку (ст. 174) тощо тягне за собою накладення штрафу на батьків  або осіб, які їх замінюють, від 3 до 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, тягне за собою накладення штрафу на батьків, або осіб, що їх замінюють, від 10 до 30 неоподаткованих  мінімумів доходів  громадян.

    Згідно зі ст. 1179 ЦК України неповнолітьня особа (віком від 14 до 18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. Але у разі відсутності у неї майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їхньої вини. Обов’язок  батьків відшкодувати шкоду  припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоду повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником  майна, достатнього для відшкодування шкоди.

    Відповідно до ст. 1181 і ст. 1182 ЦК України шкода, завдана спільними діями кількох малолітніх і неповнолітніх осіб, відшкодовується Їхніми батьками в частці, яка визначається ними або за рішенням суду.

1. Зустріч з неприємними і небезпечними людьми в чатах або сервісах спілкування. За статистикою – це найбільший ризик. Підлітки можуть увійти в компанії, про які їм не варто було б навіть і думати. Це радикальні політичні групи, сатанинські культи, мережеві “оргії”. Звичайно, ці групи існують і в реальному світі, тільки дітям та підліткам набагато легше «на початку» брати участь в їх зборищах, сидячи за комп’ютером у себе вдома.
2. Образи, аморальний контент. Мова йде не тільки про порнографію. Крім цього існують сайти, присвячені піротехниці, суїциду, обговоренню кримінальних дій, вживання тих чи інших наркотиків. Звідси може розпочатися захоплення наркотиками, алкоголем, курінням і іншими небезпечними речами.
3. Залучення в азартні ігри. Навіть прості он-лайн іграшки - завдають непоправної шкоди, займаючи у дитини переважну частину часу, відволікаючи її від занять і спокійного відпочинку, шкодячи психічному і фізичному здоров’ю.
4. На жаль, але діти можуть почати загрожувати людям і порушувати закон.

1. Навчіть дитину не давати особисті дані (ім’я, адресу, номер або адресу школи, місце роботи батьків та їх робочий телефон), особливо в чатах і на дошках оголошень.
2. Будьте в курсі електронної пошти, яку отримують ваші діти, а також використовуваного пароля. На жаль, всі ми знаємо, що читати чужі листи не можна, але в даному випадку це правило порушити не завадить.
3. Попередьте, що не можна відкривати підозрілі посилання електронної пошти, файли, додатки або веб-сторінки від незнайомих або сумнівних людей.
4. Тримайте комп’ютер там, де вам зручніше контролювати його використання. Встановіть чіткі вимоги щодо користування комп’ютером та Інтернетом, і завжди вимагайте їх виконання.
5. Регулярно проводьте час в Інтернеті разом з вашими дітьми для того, щоб дізнатися, чим вони там займаються і що їх цікавить. Постарайтеся встановити атмосферу довіри і взаєморозуміння. Не звинувачуєте їх за неприємні випадки в Інтернеті, щоб дитина не стала їх від вас приховувати, боячись покарання. Попросіть дитину показувати всі отримані повідомлення, які їм неприємні.
6. Скажіть дитині, що не можна відповідати на образливі або небезпечні посилання по електронній пошті, в чатах, форумах. Веб-сайти, на яких вони відчувають себе дискомфортно, необхідно негайно залишати.
7. Найкращий спосіб захистити дітей полягає в установці комп’ютерів в місцях збору всієї сім’ї, а не в дитячих кімнатах. Таким чином, батьки можуть іноді поглядати через плече дитини, не будучи йому в тягар. Молодші діти повинні бути під контролем в будь-який час свого перебування в Інтернеті.
8. Якщо є можливість, купіть(або пошукайте в Інтернеті) спеціальну програму, яка дає дорослим можливість обмежувати доступ дітей до небажаних ресурсів в Інтернет. Програма контролює дії дитини і перевіряє контент кожної відвідуваної веб-сторінки. Якщо вона виявляє підозрілу інформацію (порнографія, насильство, релігійні секти і т.п.), то доступ до такої сторінки відразу блокується. Серед таких “захисників” можна виділити: Kaspersky Internet Security, Norton Internet Security, Dr. Web, Avast! та інші. Згідно з дослідженнями, на сьогоднішній день немає комп’ютерних програм, здатних повністю захистити маленького користувача від доступу до небажаної інформації. Навіть найкращі програмні продукти відсікають не більше 20% потенційно небезпечного контенту. Тому тільки технічними засобами проблему не вирішити, важливий і “людський фактор”. Тобто нормальні відносини дітей і батьків. Уважно стежте за тим, як ваші діти користуються Інтернетом, і навчіть їх робити усвідомлений і грамотний вибір.

      Особливо зверніть увагу на користування такими комп’ютерними іграми, які показують дитині жорстокість, вбивство, користування зброєю. Після сидіння за комп’ютером за цими іграми дитина приходить до школи і проявляє свої емоції імітуючи ті вирази та дії, що побачила на екрані комп’ютера. Особливо це стосується хлопчиків: нецензурні слова, побиття однокласників, дії «исподтишка», - так ми можемо спілкуватись на перерві.

      Побажання для батьків: дитина знаходиться в мережі Інтернет тільки під Вашим контролем і тільки  якщо їй це потрібно при підготовці до навчання!!!

    Вимушене дистанційне навчання стало викликом для всіх учасників освітнього процесу: вчителів, учнів та батьків. Свої поради батькам, як організувати дистанційне навчання дитини вдома так, щоб навчання було ефективним і дитина при цьому отримала задоволення, дає дитячий психолог, засновниця проєкту «Сила Казки» Аніта Вайаканті.

      Зараз більшість школярів перейшло на навчання онлайн. Це правильне рішення під час пандемії, АЛЕ! Організація навчального процесу онлайн відрізняється від очного навчання дітей. В першу чергу тим, що дітям СКЛАДНІШЕ ВЧИТИСЯ ДОМА. Кожна третя дитина перебуває у стресовому стані / тривозі, пов’язаній зі сформованими обставинами.

       Однією зі складових стресу є втрата тієї стабільності та структурованості (зрозумілості), яка була, коли дитина мала чіткий режим, розклад і розуміння, що за чим йде.

    Зараз цього немає. Натомість є купа обмежень: на вулицю не ходи; мій руки; обличчя не чіпай; не гуляй; питання не став тощо.

    Стрес і тривога, яку можуть відчувати діти, безумовно буде і вже відбивається на їхній пізнавальній активності (допитливості), навчальній мотивації, успішності.

Стрес — це не найсприятливіший ґрунт для розвитку. Для того щоб допомогти дитині створити позитивну атмосферу для навчання, систематизувати і структурувати (тобто зробити зрозумілим) цей процес, пропонуємо такі кроки.

1. Скласти чіткий розклад / режим.

Стабільність і зрозумілість — це те, що для дітей створює якусь зону безпеки. А адже саме в безпеці діти прагнуть розвиватися, вчитися і пізнавати світ. Складіть новий розклад для дитини. Повісьте його на видноті, намагайтеся дотримувати режиму дня (підйом в один і той же час, перерви, прийом їжі тощо). Режим позитивно позначається і на нервовій системі дитини.

2. Організувати робочу зону.

Якщо немає своєї кімнати, то хоча б свій куточок + навушники. Де будуть ТІЛЬКИ потрібні для «цього» уроку матеріали. Усі зайві предмети, що відвертають увагу, доцільно прибрати. Також на працездатність дитини впливає світло — яскраве і холодне освітлення стимулює мобілізацію систем організму і підвищує пильність.

3. Організувати форму.

Дитина не повинна сидіти в піжамі. Вона і так навчається вдома (у дітей будинок не асоціюється з навчальною діяльністю, а більше з відпочинком). Учневі буде значно простіше надіти на себе «роль учня» і переключитися на заняття, якщо він буде одягнений у відповідний (асоціюється з навчанням) одяг. Це якась уніформа, що допомагає не забувати, де ти і що ти робиш.

4. Робити перерви.

Фокус уваги школяра на відеоконференції / уроці 20 хвилин. Не більше. У старших школярів 30 хвилин і то у разі внутрішньої мотивації й інтересу до предмета. Скільки триває видеоурок? 40? 45 хвилин? Дитина докладає чимало зусиль, аби сконцентруватися і зрозуміти, що їй через екран намагаються донести. Енергії витрачається більше, ніж на звичайному уроці. Тому вкрай важливо, аби діти перемикали свою увагу і відпочивали між уроками (по можливості не в гаджетах).

Братися до виконання домашньої роботи, яку чомусь задають в онлайн-школі, доцільно не раніше, ніж за годину-півтори після закінчення уроків. Дитині потрібно переключитися, відпочити, пограти і перезарядитися.

5. Заохочувати спілкування з однолітками.

Провідна діяльність школярів середніх і старших класів — це спілкування. Та й в цілому школярі (зокрема молодші) звикли проводити багато часу в колективі спілкуючись, тому можуть відчувати дискомфорт в ізоляції.

Заохочуйте спілкування, розмови, скайп-колли, можливо, навіть якісь ігри онлайн з однокласниками. Загалом, створюйте і заохочуйте умови, у яких дитина може поспілкуватися з однолітками (безпечно, звісно ж).

6. Знизити очікування і вимоги.

Нові умови навчання, тиск суспільства, страхи і тривога заважають дитині розуміти і вчитися як раніше. Отже, якщо помітили, що оцінки й успішність вашого сина / дочки погіршилася — НЕ СВАРІТЬ І НЕ ТИСНІТЬ, а навпаки, зверніть увагу на ситуацію. Адже це може бути однією з ознак стресу. Дитина потребує допомоги і відкритого діалогу з батьками.

Дітям складно. Якщо ми ще будемо стояти у них над душею, вимагаючи тільки позитивних оцінок, то це посилить їхню тривогу, погіршить стосунки з ними.

Зараз як ніколи вдалий час для перегляду і переосмислення своїх вимог стосовно дитини.

7. Мотивувати і помічати успіхи.

Не змушуємо дитину, а мотивуємо! Водночас не забуваємо відзначати її успіхи. Якщо порівнюємо, то тільки із самим собою. Навчайте дітей помічати хороше в обставинах, що склалися, розмовляйте, хваліть і підтримуйте.

Ось такі базові та найнеобхідніші правила, що допоможуть правильно організувати процес дистанційного навчання.