3 листопада 1918 року в Чернівцях відбулося Буковинське Віче. Його результатом стало проголошення возз'єднання Буковини із Західно-Українською Народною Республікою та подальшу Злуку з «Великою Україною». Віче також висловило протест проти спроб Румунської національної ради оголосити всю Буковину «румунською землею».

3 листопада 1918 року в Чернівцях Українським крайовим комітетом як складовою частиною Української Національної Ради у Львові було скликано Буковинське віче. На зборах були присутні понад 10 000 осіб з усіх повітів Буковини.

На центральній площі міста перед магістратом Віче проголосило возз’єднання Буковини Північної (а саме Кіцманський, Заставнівський, Вижницький, Вашковецький повіти, українська частина Чернівецького і Серетського повітів та переважно українські громади Сторожинецького, Радовецького та Комполунзького повітів) із Західно-Українською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною».

Це була найвизначніша подія ХХ століття в житті української громади нашого краю.

Буковинське народне віче (зібрання, збори) 3 листопада 1918 року належить до найвизначніших подій в історії українського населення Буковини. У цей переломний момент багатовікової історії українців краю вирішувалася його державна приналежність, його історична доля.